ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ГЕНЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ 2017 РОКУ

В.В. Приблуда, м.н.с.; Н.А. Власова, с.н.с.

ЧЕРКАСЬКА ДЕРЖАВНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ДОСЛІДНА СТАНЦІЯ ННЦ «ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА НААН».

ВПЛИВ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА РЕАЛІЗАЦІЮ ГЕНЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ 2017 РОКУ

 Основою для отримання високих врожаїв є сорт. Адже відомо, що досвід як вітчизняної, так і зарубіжної селекції і практики свідчить, що частка сорту у збільшенні врожайності та поліпшенні якості зерна варіює в межах 26-30% та зменшує на 10-15 % недобір продукції рослинництва через дію надзвичайно складних факторів середовища [1]. Для поліпшення якості отриманої продукції та підвищення прибутковості важливо своєчасно проводити сортооновлення та сортозаміну. Провідними вітчизняними селекціонерами створено низку сортів із комплексною стійкістю проти хвороб та шкідників, високою пластичністю до екстримальних умов вирощування. Також на ринку з’явилися сорти високоінтенсивного типу, які за сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій вирощування здатні сформувати врожаї 100 і більше ц/га, але даний потенціал можна реаліувати лише при дотриманні вимог сортової агротехніки та здатності товаровиробника їх своєчасно та якісно виконати [2].

За статистичними даними Департаменту агропромислового розвитку Черкаської області під урожай 2017 року озимої пшениці посіяно на площі 187,3 тисяч гектар. Середня урожайність в регіоні знаходилась на рівні 4,02 т/га, при цьому найвищу урожайність отримано в східному регіоні (Канівський район) – 4,93 т/га та західному регіоні (Христинівський район) – 4,88 т/га. найнижчу урожайність зафіксовано в центральній частині області (Городищенський район) – 3,04 т/га (табл. 1).

 Таблиця 1 – Урожайність сортів озимої пшениці

по Черкаській області в умовах 2017 року.

 Метеорологічні умови вегетації озимої пшениці на Смілянщині 2016-2017 років були досить складними із високими температурними фонами  повітря (рис.1) та аномальною відсутністю опадів (рис 2) в весняно-літній період [3].

Максимальна температура повітря вегетаційного періоду 2016-2017 років у двічі перевищувала середньобагаторічну норму та підвищувалась у весняний період до 32 С⁰, а в літній до 38 С⁰. Середня температура повітря була близькою до середньобагаторічної норми.

 Рисунок 1 – Розподіл температури повітря за період вегетації сільсьпогосподарських культур в умовах 2016-2017 років (за даними метеостанції Сміла)

Умови 2017 року характеризувались нерівномірним розподілом опадів, або ж відсутністю їх взагалі, що в поєднанні із контрастним температурним режимом створило екстримальні погодні умови для ефективної реалізації генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських культур.

 Рисунок 2 – Розподіл опадів за період вегетації сільсьпогосподарських культур в умовах 2016-2017 років (за даними метеостанції Сміла)

 Відсутність опадів та висока температура повітря призвела до стрімкого зниження вологозапасів грунту. Так на час посіву озимої пшениці запаси продуктивної вологи знаходились на рівні недостатніх: в орному (0-30 см) шарі грунту становили 6 мм, в метровому (0-100 см) – 37 мм (табл. 2). За таких умов сходи отримано через 17 днів. Відновлення весняної вегетації відбулося 22.03. Запаси продуктивної вологи в орному шарі становили 17 мм (незадовільні), а в метровому – 162 мм (високі).

На час колосіння запаси вологи в орному (0-30 см) шарі грунту знаходились на рівні 3 мм, в метровому(0-100 см) шарі грунту – 49 мм (оцінка вологозапасів – недоступні). На час дозрівання вони були відсутні взагалі: в орному (0-30 см) шарі грунту 0 мм, а в метровому (0-100 см) 17 мм.

 Таблиця 2 – Вплив погодних умов на динаміку запасів продуктивної вологи в грунті під озимою пшеницею, мм (Сміла)

 За таких погодніх умов середня урожайність озимої пшениці на Смілянщині в умовах поточного року становила 3,75 т/га.

Щорічно на демонстраційному полігоні Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції вирощується понад 100 сортів озимої пшениці селекції провідних селекційних центрів України: ННЦ «Інститут землеробства НААН», НЦНС Селекційно-генетичний інститут [4], Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН та Інституту фізіології рослин і генетики НАН [5].

Посів озимої пшениці проводили 04.10.2016 р з нормою висіву 5,0 млн. схожих насінин на 1 га, попередник – горох. Під основний обробіток внесено нітроамофоска (150 кг ф.в.), насіння оброблено Максим Стар – 1,5 л/т + Гумісіл А – 1,0 л/т. При посіві внесено нітроамафоска (100 кг ф.в.). За відсутності опадів, а разом із цим запасів продуктивної вологи в грунті сходи отримано лише 08-09.11.2016 р. Припинення осінньої вегетації зафіксовано 14.11.2016 р., у зиму рослини увійшли у фазі двох листків. 14.03.2017 року проведено підживлення аміачною селітрою (100 кг ф.в.). Відновлення весняної вегетації зафіксовано 04.03.2017 р. Обприскування посівів гербіцидом Гренадер Максі 0,025 кг/га проведено 16.04.2017 року. 24.05.2017 року проведено обприскування посівів баковою сумішшю: фунгіцид Маестро – 0,6 л/га та інсектицид Фосорган Дуо – 1,0 л/га. При даній арготехнології урожайність сортів озимої пшениці на демонстраційному полігоні варіювала в межах 3,75-5,32 т/га, що на 1,57 т/га, по деяких сортах, перевищувала урожайність по Смілянському району та до 1,3 т/га більше в порівнянні до урожайності озимої пшениці в Черкаському регіоні. 

 Таблиця 3 – Дані про урожайність сортів озимої пшениці на демонстраційному полігоні Черкаської ДСГДС в 2011-2017 роках

* – сорт-новинка

Найвищу урожайність зафіксовано на сортах: Золотоколоса – 5,32 т/га, Фаворитка – 5,10 т/га, Чорнява – 4,82 т/га (Інститут фізіології рослин і генетики НАН); Ужинок – 4,97 т/га, Антонівка – 4,82 т/га (селекції Селекційно-генетичного інституту НЦНС) (табл. 3). Також слід відмітити сорти-новинки: Інституту фізіології рослин і генетики Борія та Новосмуглянка – урожайність яких становила 5,10 т/га; Селекційно-генетичного інституту НЦНС Ветеран та Зиск – урожайність яких становила 5,10т/га та 5,07 т/га відповідно; ННЦ «Інститут землеробства НААН» спільно з Черкаською державною сільськогосподарською дослідною станцією Симфонія та Довіра – урожайність яких становила 4,72 т/га та 4,47 т/га відповідно.

Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція крокує в ногу із часом та може задовольнити потреби товаровиробника у високоякісному посівному матеріалі. Нами проведено сортооновлення озимої пшениці селекції Інституту фізіології рослин і генетики сортів високоінтенсивного типу Чорнява та Золотоколоса, при вирощуванні яких, за інтенсивних технологій, провідні вітчизняні аграрії отримували врожайність на рівні 110 ц/га з високими показниками якості зерна. Дані сорти короткостеблові, середньоранні, мають підвищену морозо та посухостійкість. Особливістю даних сортів є підвищена стійкість осипання зерна, що в сукупності із складними економічними та екологічними факторами дає змогу збиральну компанію проводити із мінімальними втратами.

Також лінійка озимої пшениці поповнилася сортами універсального використання Почаївка та Чигиринка, які в порівнянні із високоінтенсивними сортами характеризуються вищою адаптивністю до несприятливих умов вирощування, пониженими вимогами до агрофону та попередників, формують високий врожай при вирощуванні за інтенсивною технологією на рівні 70-90 ц/га та середній за умови відсутності кращих попередників, затримки строків сівби, недостатньої системи живлення та захисту рослин на рівні 50-60 ц/га та мають підвищений вміст білка до 15 %.

Одними із пріоритетних сортів, які розмножується на дослідній станції після сортозаміни, є сорт західноєвропейського типу призначений для високоінтенсивного землеробства Дарунок Поділля. Він характеризується середньостиглістю (вегетаційний період близько 280 днів), має високу зимо та посухостійкість. На сортовипробуванні отримано урожайність на рівні 80-90 ц/га. За рахунок подовженого періоду вегетації має підвищені показники якості зерна – вміст білка до 15 % та сорт інтенсивного типу універсального використання Каланча, який характеризується високими темпами росту та високою кущистістю, колос булавовидної форми, має стійкість до вилягання та осипання зерна.

 БІБЛІОГРАФІЯ

1. Значення сорту у підвищенні ефективності зернового господарства// В.В. Волкодав, О.М. Гончар, О.В. Захарчук, М.Ю. Климова.// Збірник наукових праць Інститут землеробства УААН. – 2004. Спецвипуск – С.154 – 157.
2. Потенціал сортових ресурсів.// Мілютенко Т.Б., Довбиш М.Й., Клочко А.А. та ін.// Науково-виробничий журнал Насінництво. – 2011. - №2. С. – 1-6.
3. Черкаський обласний Агрометеорологічний бюллетень.
4. Каталог сортів та гібридів. О.В. Бушулян, А.О. Бедоусов та ін.// Науково-методичні рекомендації СГІ НЦНС. – 2017. с 188.
5. Сорти та технології вирощування високих урожаїв озимої пшениці «Клуб 100 центнерів». В.В. Моргун, Є.В. Санін. Київ – 2013. с 121.